Якщо один відмовився раптом

136

А мене задовбали подруга. Ні, вона, як друг, наЕкшн ний чоловік, у нас багато спільних тем для розмови, навіть уподобання збігаються.

Але є одне таке «але», яке вже не перший рік мене в ній задовбує. Справа в тому, що я — домувальниця. І чоловік мій такий же.

Нам цілком комфортно будинку, саме тут ми відпочиваємо душею і тілом після важкого робочого тижня. Але ось моя Л. повна протилежність нам, про що вона чудово знає і неодноразово в цьому переконувалася. Однак це не заважає їй кожен, кожен раз, як їй втемяшится в голову куди-небудь сходити, дзвонити мені і після відмови від її пропозиції капати на мозок: «Ось, ти як стара бабця, що з тобою буде в 30?» Мені 26, якщо що.

Та те ж саме і буде! Також буду кайфувати будинку з коханим чоловіком і котиками. До слова сказати, коли вона сама працювала, такої проблеми не було. Загострення збіглося з її виходом в декрет. Ми й раніше-то не часто бачилися, й зараз я міняти нічого не планую. Але Л. не зневіряється і з кожним дзвінком стає все наполегливіше. Звичайно, вся моя задолбашка — не історія століття і жити з цим можна, а хтось скаже: «Та пішли її».

В тому-то і справа, що не хочу, кажу ж, я поважаю її, мені з нею цікаво, вона чудова людина, але: «Мила Л., будь ласка, змирися вже з моїм домоседством, а то задовбали!»