При найближчому розгляді

42

У мене поганий зір. Напевно, ви уявляєте собі дівчину в окулярах. Або, на худий кінець, в контактних лінзах. На жаль, ви помилилися. У мене дуже поганий зір. І я не ношу ні лінз, ні очок.

— А-а-а! Кошмар! Так не можна! — кричать одні задолбавшие. — Іди до окуліста, нехай тобі випишуть окуляри! Не можна ходити без окулярів з поганим зором!

На їхню думку, панацея від всіх очних захворювань — окуляри. Короткозорість, далекозорість — окуляри. Атрофія сітківки — окуляри. Глаукома — окуляри. Катаракта — окуляри. Сукупність декількох видів дефектів — окуляри. До вас питання: а при віддалених очних яблуках ви теж порадите підбирати окуляри?

— Зроби лазерну корекцію! — вторять їм інші задолбавшие. — Зараз така гарна медицина! Все лікують!

Не всі, уявляєте? Жодного разу не все. І так, я як раз потрапляю в число тих, кого не лікують.

— Ти, напевно, погано стараєшся. Он, у Швейцарії (Німеччині, Франції, Ізраїлі, Гондурасі) лікують твоє захворювання, я дізнавався! Всього стопіцот тисяч баксів! Продай квартиру і їдь!

Ага, а жити я буду у вас вдома. Що, проти? Тоді, як кажуть, не піти б вам за відомою адресою?

— Ой, та не прикидайся, що ти погано бачиш! Все у тебе чудово! На стінки ж не бачиш!

Не натикаюся. Тому що стінка сіра, а земля чорна. Тому що є тінь, півтінь, відблиски. Мене спеціально вчили ходити і не натикатися на стінки, не падати в ями, не спотикатися об бордюри. Та й ця стінка — стіна будинку, де я живу. Як-то вивчила вже за багато років, де у будинку стіна.

— Дивись, яка штучка!

Відстань — два метри. Штучка розміром з долоню. Вибач, не бачу. І з метра не побачу. І з півметра теж. В руки не даси? Гаразд, тоді тримай міцніше, якщо хочеш, щоб я її розгледіла: робоча відстань, на якому я побачу твою «штучку» — п’ять сантиметрів.

— Ой, як ти можеш зі своїм зором за комп’ютером сидіти! Так в’язати! Так на кухні ножем різати! Ти ж не бачиш нічого!

Комп’ютер у мене з озвучкою. Плету я на дотик. Ножем — так само. Мені вам повний курс соціально-побутового орієнтування прочитати, що в школі для слабозорих викладають?

— А чому ти читаєш руками, якщо бачиш очима?

Тому що очі я бачу дуже великі літери, і у мене дуже сильно втомлюються після цього очі. Я якось намагаюся берегти зір. І не треба мудрувати, переконуючи, що воно в мене і так огидне. Без вас знаю. Дістали.