Осли — для їзди

35

Знаєте, що реально набридло? Повальне думку пишуть на цей сайт про те, що інші не вміють або не хочуть естетично виглядати. І якщо я ще погоджусь із твердженням щодо чистоти (хоча в мегаполісі в спеку, вибачте, але навіть у самого принципового чистюлі може посіріти комір сорочки), то претензії щодо зовнішнього вигляду мене просто вбивають.

Я дівчина мініатюрного зростання. Як одного разу тут було справедливо відмічено, ноги у мене короткі. А що це значить? Це означає, що мені категорично протипоказана взуття на плоскій підошві, спідниця по коліна і деякі інші речі. Та без проблем, я можу надіти туфлі на підборах, а спідницю вибрати нижче або вище коліна. Але от халепа: у мене була серйозна травма стопи, з-за чого на підборах я проковыляю години два максимум, після чого зможу ходити винятково в сланцях. Так, стоп, які сланці? Я ж ображу естетичні почуття, я ж буду виглядати в очах оточуючих «низкосралкой»! Однозначно, тільки підбори! Щоправда, є й інша проблема: на підборах я категорично ходити не вмію. І навіть ті скупі відомості, почерпнуті з мережі, не врятували мене від барвистого епітета «кульгавий коник». Так, до речі, з книгами на голові я теж ледь не все дитинство проходила, тільки коліна все одно згинаються, а випрямлена спина ще більше підкреслює мої коротенькі ніжки. Так що, пані та панове, запропонуєте робити? Піти повіситися, щоб не порушувати гармонію вашого світу?

Або ті ж офіси та інші робочі місця. Я повністю згодна, що офіс — не те місце, де потрібно показувати труси і вивалювати бюст. Але я повністю не згодна з тим, що в офіс потрібно одягатися не по погоді, тобто в досить теплі речі, які викликають підвищене потовиділення і відповідний запах, який так дратує в транспорті. Зрозуміло, треба приймати душ і переодягатися… Дивно, але не в кожній фірмі це зЕкшн сненно.

Взагалі, що відбувається, нагадує мені одну просту казку про діда, хлопчика і осла. Мандрувала ця трійця з якоїсь причини. Спочатку було так: старий веде осла, на якому сидить хлопчик. Зустрілася село, в якій жителі почали галдеть: «Вай, вай! Старий іде, а хлопчик сидить. Як неправильно!» Ну, старий, зніяковівши, відправив хлопця ходить пішки, а сам поїхав на віслюку. Правда, так тривало до другої села. Вивалили там жителі і давай кістки подорожнім перемивати: «Вай, вай! Маленького цей дурний старий змушує йти!» Зітхнув старий та й посадив до себе онука — удвох, коротше, на віслюку поїхали. Але в третьому селі тепер вже тварина пошкодували. До четвертої вже і старий, і хлопчик пішки Екшн шли, але і там не зрозуміли, як це так — мати осла і не їздити на ньому.

Так от, я не герой тієї казки і підлаштовуватися під ваші запити не буду, бо сенсу в цьому немає. Захочу — прохромаю по бульвару, захочу — продемонструю приголомшливо мізерну довжину своїх ніг. В офіс, правда, прийду в розумному вигляді, але не вовняної спідниці, коли температура повітря трохи нижче 40 градусів, бо потім зовсім не радісно позбавлятися від прищів на попі.

Вас як і раніше щось не влаштовує? Пишіть, почитаю.