Дружина мого чоловіка

12

Кілька років тому мої стосунки закінчилися грандіозним крахом. А починалося все так чудово… В той момент я була дівчина вільна. Познайомилася з молодою людиною — романтичний, ввічливий, подарунки дарує. Все було відмінно, поки мені не зателефонувала його дружина. Так-так, хлопець вішав локшину на вуха нам обом, зраджував.

Так ось, вона зателефонувала мені і звинуватила у всіх смертних гріхах. «Шалава! Вкрала! А у нас дитина! А чоловік на тебе гроші витрачає!» Пояснення, що я навіть не знала про її існування, пропускалися повз вуха.

Я поговорила з молодою людиною, і ми вирішили продовжувати зустрічатися. І тут почалося найвеселіше: мені стали надзвонювати його дружина, його дитина, друзі-подруги… І все з однією і тією ж вимогою: відпусти мужика!

Так ось, дорогі мої. Я вас, звичайно, задовбали, але і ви мене теж. Чому гуляє ваш чоловік, друг, батько — а винна я виходжу! Я вільна, я можу почати нові стосунки. І взагалі, що це за слово таке «поцупила»? Він бичок, чи що, а я взяла і повела? Може, це все-таки його вина, що він жодної спідниці не пропускає, а не моя? (Так, при наявності дружини і мене він примудрявся ще ходити наліво.) «Відпусти його!» Знову ж таки, він не сидить на прив’язі. Я йому сказала, що не в захваті від того, що він одружений. На що він заявив, що з дружиною хотів розлучатися.

І навіщо взагалі говорити про дитину? Він ваш, а не мій! Що значить «подумай про дитину»? Тобто батько рідний не думає, а я, ліва жінка, повинна думати?

Ми розлучилися вже пару років як, а дзвінки від його дружини (до речі, колишній) все сиплеться і сиплеться. А знаєте чому? Він пішов від неї до молодої коханки (двадцятої за рахунком), а винна в цьому. Чому? На це навіть вона не могла знайти відповіді.

Тут прийнято відповідати на задолбашки. Може, мені хто-небудь відповість, в чому ж вина моя?