Драйв-ін по-русски

38

— Коли ж ти, Ігор, перестанеш жерти в машині?

Саме це питання, з точністю до формулювання, мені останнім часом унадився задавати начальник, а потім потроху підхопили і заступники.

Шановні панове! Рівно в той день, коли я стабільно навчуся посилати людей в піший еротичний тур по місцях бойової слави, я переберуся на обід в корпоративне кухонне приміщення. А поки не вмію — зубоскальте про директора, обідає за кермом, скільки завгодно. До речі, в короткий день (з 10 до 21) я можу і зовсім не обідати, благо таких днів у моєму графіку всього два: субота і неділя.

А поки що мені набагато зручніше з’їсти свої омиті потім бутерброди у себе в машині, де мене точно не будуть під час обіду смикати з питаннями, проханнями і просто разговорчиками. Повірте, десяти хвилин мені ледве вистачає навіть на те, щоб просто закинути сухий пайок у себе, не підбігаючи до ваших комп’ютерів і не підказуючи, як зробити те-то або те-то. Навіть в армії на обід дають 15 хвилин, і при цьому ніхто нікому не заважає. Задовбали, шановні.