Чекін з того світу

20

На початку минулого року я втратила подругу. Вона довго і дуже важко хворіла, помирав у муках.

Але час іде і потихеньку лікує. Кожен тужить по-своєму: хтось плаче, хтось замикається в собі. Але є і зовсім окрема, я б навіть написала відбита категорія людей. Ці вірять, що «вона не покинула нас, вона поруч!» Тобто в прямому сенсі слова. Ці люди починають робити абсолютно неймовірні речі.

Місяць тому мені прийшло повідомлення: моя подруга зареєструвалася в одному з месенджерів. Тоді я пояснила цей вельми болючий) інцидент тим, що хтось просто використовує її номер.

Ще через два тижні від її імені хтось виклав на сторінку в соціальній мережі якесь фото (якщо цікаво — сфотографований був домашній сервант).

Навіщо це робити? Навіщо змушувати близьких і друзів бачити, як людина, якого немає з нами, знаходиться онлайн? Та ще й щось «постить»?

Інший «страждалець» (який був знайомий з цією дівчиною тільки через інтернет) пішов ще далі: їздив до Парижа і Москви і всюди зазначав, що покійна була з ним — чекинил її.

Навіщо? Навіщо ви це робите? Кожен має право переживати трагедію так, як хоче.

Але не треба робити іншим ще болючіше. Ви задовбали.